Папа: Бог діє через події, які не піддаються плануванню

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Бог діє через незаплановані події, також і в неприємних несподіванках. На це звернув увагу Папа Франциск, представляючи в своїй другій катехизі, присвяченій розпізнаванню, досвід святого Ігнатія Лойоли. Розпочинаючи свої роздуми на загальній аудієнції, що в середу, 7 вересня 2022 р., відбулася на площі Святого Петра у Ватикані, він зазначив, що посилання на «конкретне свідчення» буде корисним у роздумах на цю тему.

Несподівана «зустріч» зі святими

Святіший Отець розповів про те, як отримавши поранення в битві, Ігнатій перебував удома на лікуванні. Нудьгуючи, він попросив принести щось почитати, але в домашній бібліотеці не знайшлося рицарських романів, які він полюбляв. Були лише житія святих. Неохоче взявшись за книжки, кабальєро починає відкривати інший світ, який його здобуває: він захоплюється постатями святого Франциска та святого Домініка, яких хоче наслідувати. Але й захоплення лицарством нікуди не зникло… Так виникла альтернатива ідей. Однак, у своїй автобіографії він згадував, що в той час, як думати про речі світу було дуже приємно, облишивши ці думки, залишалася порожнеча та розчарування, натомість думки про піше паломництво в Єрусалим, піст, сувору аскезу не тільки втішали, але й опісля залишали почуття задоволення та радості.

Час і мета

Як зауважив Папа, в цьому досвіді можемо відзначити два аспекти, першим з яких є час. «Думки світу на початку є привабливі, але згодом втрачають свій блиск та залишають порожніми, невдоволеними. Ці речі залишають порожнечу. Божі думки, навпаки, спочатку викликають певний спротив, мовляв, не буду читати ці нудні речі про святих, але коли їх приймаємо, то вони приносять незнаний досі мир, який є довготривалим», – пояснив він, переходячи до другого аспекту, яким є точка прибуття думок.

«На початку ситуація не здається настільки чіткою. Існує певний розвиток розпізнавання: наприклад, ми розуміємо, що буде добрим для нашого життя не в абстрактний, загальний спосіб, але в рамках перебігу нашого життя», – сказав Святіший Отець, зауваживши, що святий Ігнатій у правилах для розпізнавання, які знаходимо в його «Духовних вправах», вказує на одну важливу деталь: тим, хто переходить від одного смертного гріха до другого, диявол, зазвичай, пропонує примарні приємності, спонукаючи уявляти їх собі, і через це утримуючи та скріплюючи у вадах і гріхах. Добрий дух, натомість, використовує протилежний метод, викликаючи докори сумління та спонукаючи до судження розуму.

Слухати своє серце

Папа підкреслив, що той, хто чинить розпізнавання, має за собою історію, «яку потрібно знати», бо розпізнавання не є ворожінням чи пророцтвом, або ж киданням жереба з двома можливостями. «Великі запитання постають тоді, коли ми вже пройшли певний відрізок життєвого шляху, і саме на цій дорозі ми повинні повертатися до того, щоб старатися зрозуміти, що саме ми шукаємо», – сказав Наступник святого Петра, зазначивши, що поранений Ігнатій у батьківському домі не думав про Бога чи про зміну свого життя. Він «пережив перший досвід Бога, прислухавшись до свого серця», відкривши, що «речі, які, на перший погляд, здавалися привабливими, залишають розчарованим, а в інших, менш сяючих, помічає мир, який триває в часі». Приймаючи рішення, роздумуючи про подальший шлях, важливо «слухатись свого серця». Тому святий Ігнатій радив читати житія святих, адже вони у розповідний і зрозумілий спосіб показують стиль діяння Бога в житті людей.

Бог діє через несподіванки

Далі Святіший Отець вказав на ще один важливий аспект розпізнавання, який можемо розгледіти в тому, що трапилося з Ігнатієм. «У життєвих подіях існує видима випадковість, здається, що все народилося з банальної неув’язки: не було книжок про рицарів, а лише життя святих. Дуже часто непередбачувана перешкода містить у собі можливі переміни», – сказав Єпископ Риму, зауваживши, що згодом святий Ігнатій саме на цьому зосередить свою увагу: «Бог діє через незаплановані події, також і в неприємних несподіванках». Тож порадивши слухачам бути уважними до «несподіваних речей», аналізуючи те, що вони нам кажуть, Папа підсумував: «Розрізнювання – це допомога в тому, щоби розпізнати ті сигнали, через які Господь дає Себе зустріти в неочікуваних ситуаціях, а навіть і в неприємних».