Папа: Найбільшою силою місіонера є послідовність

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Протягом кількох останніх місяців середові зустрічі Папи Франциска з паломниками присвячені роздумам про покликання християн до євангелізації, тож під час кількох останніх загальних аудієнцій він представляє різні постаті, які є прикладом апостольської ревності. У середу, 31 травня 2023 р., у центрі уваги була постать італійського єзуїта о. Маттео Річчі, який проповідував у Китаї.

Покликання вирушити на Далекий Схід

Святіший Отець розповів, що уродженець італійської Мачерати, після навчання у єзуїтських школах, також вирішив вступити до Товариства Ісусового. Натхнений звітами місіонерів, він попросився на місії на Далекий Схід. Після святого Франциска Ксаверія два десятки інших єзуїтів чинили невдалі спроби потрапити до Китаю. Річчі зі своїм співбратом «готувався дуже ретельно до цього, вивчивши мову та звичаї», тож врешті отримали дозвіл оселитися на півдні країни. «Було потрібно 18 років, чотири етапи в різних чотирьох містах, щоби потрапити в Пекін», – розповів Папа, зазначивши, що місіонер, «натхнений непохитною вірою», зумів здолати труднощі та небезпеки.

Дорога дружби

У чому ж полягав його секрет? «Він завжди тримався дороги діалогу та дружби з усіма, кого зустрічав, і це відкривало йому чимало дверей для звіщення християнської віри», – підкреслив Святіший Отець, вказавши на те, що його першим твором, написаним китайською, був саме трактат «Про дружбу», що отримав великий розголос.

Щоб включитися у місцеву культуру та життя, на початковому етапі Маттео Річчі одягався як буддистські бонзи, згодом зрозумів, що краще прийняти звичаї літераторів. Він поглиблено вивчав їхні твори, щоби могти, як підкреслив Наступник святого Петра, «представляти християнство в позитивному діалозі з їхньою конфуціанською спадщиною та згідно зі звичаями китайського суспільства». Подібно в перших віках християнства діяли Отці Церква в діалозі з грецькою культурою.

Наука і віра

Святіший Отець відзначив, що наукові знання місіонера викликали зацікавлення з боку освічених людей. Карта світу, знання з математики та астрономії Маттео Річчі та його супутників причинилися «до плідної зустрічі між культурою та наукою сходу і заходу». «Однак, слава Річчі як людини науки не повинна затьмарювати найглибшу спонуку всіх його зусиль: звіщення Євангелія», – наголосив Папа, підкреслюючи, що вірогідність, здобута завдяки науковому діалогові, «наділяла його авторитетом, щоби пропонувати істини християнської віри та моралі», про які він поглиблено пише в своїх головних китайських творах. «Крім доктрини, саме його свідчення чернечого життя, чеснот і молитви», як наголосив Наступник святого Петра, як також покора та абсолютна байдужість до почестей і багатства, «привели численних його учнів і друзів до прийняття католицької віри».

Актуальна модель євангелізації

Папа підкреслив, що саме послідовність Маттео Річчі приваблювала інших, спонукаючи думати, що його проповідь є правдивою, бо засвідчена життям. «У цьому полягає послідовність євангелізаторів. І це стосується всіх нас, християн, що є євангелізаторами. Я можу напам’ять проказувати “Символ віри”, можу говорити про всі речі, в які ми віримо, але якщо життя не є послідовним з цим, то це нічого не вартує», – сказав він.

Маттео Річчі помер 1610 року, маючи 57 років, повністю присвятивши своє життя місії. За словами Святішого Отця, його «місіонерський дух» досі залишається живим актуальним прикладом. «Браття й сестри, сьогодні ми, кожен з нас, запитуймо себе: Чи я послідовний, а чи трохи так собі?», – підсумував він.