Папа: ми вже не помічаємо, що втрачаємо назву «люди», стаючи «споживачами»
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Коли відкриємо Євангелію, то бачимо Ісуса на весіллі в Кані, де Він учинив своє перше чудо, виявивши симпатію до людських радощів, подарувавши молодятам велику кількість доброго вина. Із цього зауваження Папа Франциск розпочав свою чергову катехизу з циклу про пороки та чесноти, в якій зупинився на обжерстві. Промовляючи до учасників загальної аудієнції, що в середу, 10 січня 2024 р., відбувалася в залі Павла VI у Ватикані, він звернув увагу на те, що протягом свого служіння Ісус показується «дуже відмінним» від Предтечі, який живився тим, що знаходив у пустелі. Ісуса ми натомість часто бачимо за столом, що навіть викликає обурення, мовляв, Він не лише доброзичливий до грішників, але їсть разом з ними.
Чи їсти – це гріх?
Святіший Отець зазначив, що в той час, як Ісус своєю поведінкою виявляє свою повну підпорядкованість Закону, Він також виявляє зрозуміння у ставленні до учнів: коли їх звинувачують у тому, що вони зривають колоски в суботу, щоб втамувати голод, Ісус виправдовує їх. Він також стверджує новий принцип: запрошені на весілля не постять, коли наречений з ними, але поститимуть, коли його заберуть. «Ісус бажає, щоб ми в Його товаристві – а Він є Нареченим Церкви – перебували в радості, але хоче також, щоби ми брали участь у Його стражданнях, що є також стражданнями малих і вбогих», – сказав Наступник святого Петра, вказуючи також на те, що Ісус касує «розрізнення між чистими і нечистими стравами», яке існувало в юдейській релігії, навчаючи, що увагу слід звертати не на їжу в собі самій, «а на наше відношення з нею».
Рівновага та вдячність
За словами Папи, це спокійне ставлення Ісуса щодо їжі, слід наново відкривати в наших суспільствах, де зустрічаються дуже багато дисбалансу і патологій, що походять із неправильного ставлення до їжі. Їдять або забагато, або замало, часто їжа споживається в самотності, поширюються харчові розлади, як анорексія, булімія, ожиріння, а медицина та психологія намагаються вирішити проблему неправильних стосунків з їжею. «Йдеться про недуги, часто дуже болючі, які здебільшого пов'язані з терзаннями психіки і душі», – зазначив Папа, нагадуючи, що «харчування – це прояв чогось внутрішнього: схильності до рівноваги чи непоміркованості; вміння дякувати чи зарозумілої претензії на самодостатність; емпатії тих, хто вміє ділитися їжею з нужденними, чи егоїзму тих, хто накопичує все для себе. І ось дуже важливе ствердження: скажи мені, як ти харчуєшся, і я скажу, яку ти маєш душу», – мовив він.
Загрозлива небезпека
Підсумовуючи, Наступник святого Петра зазначив, що Отці Церкви на позначення пороку ненажерливості використовували термін «gastrimargia», який можна перекласти як «безумство черева». Йдеться про порок, який чіпляється до «однієї з наших життєвонеобхідних потреб», якою є харчування. І якщо поглянемо на ненаситність із соціальної точки зору, то йдеться, можливо, «про найнебезпечнішу ваду, що вбиває планету». «Тому що гріх того, хто піддається перед шматком торта, зважуючи на все, не завдає великої шкоди, але ненажерливість, якою ми вже кілька століть у цій частині світу не стримуємо себе у ставленні до благ планети, ставить під загрозу майбутнє всіх», – пояснив він, зауваживши, що найбільше «безумство черева» полягає в тому, що ми втратили ім’я «людини», набувши визначення «споживачі».
«Ми навіть не усвідомили, що дехто почав нас так називати», – сказав Папа, підкреслюючи, що ми створені для того, щоб бути «євхаристійними» тобто, здатними до вдячності, розважливими у користуванні землею. «Небезпекою є перетворитися на хижаків, і тепер ми усвідомлюємо, що ця форма "ненажерливості" завдала багато шкоди світові. Просімо Господа, щоб Він підтримував нас на дорозі поміркованості, щоб усі форми ненажерливості не оволоділи нашим життям», – закликав він.
