Папа: подружжя покликане здійснювати сопричастя любові за прикладом Тройці

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Людська пара є першим і найпростішим здійсненням сопричастя любові, яким є Пресвята Тройця», – зазначив Папа Франциск під час загальної аудієнції, яка в середу, 23 жовтня 2024 р., відбулася на площі Святого Петра у Ватикані. Нагадаємо, що протягом кількох місяців свої катехизи Святіший Отець присвячує Святому Духові. Представивши попереднього разу те, як віру в Нього Церква представляє в Символі віри, він зазначив, що її роздуми не зупинилися на цьому лаконічному формулюванні, але розвинулися як на Заході, так і на Сході. «Сьогодні, зокрема, ми хотіли б зібрати кілька крихт вчення про Святого Духа, розробленого в латинській традиції, щоб побачити, як воно освітлює все християнське життя і особливо таїнство подружжя», – сказав Папа.

Принцип єдності

Як зауважив Наступник святого Петра, головним творцем цієї доктрини є святий Августин, який обрав за відправну точку ствердження з об’явлення, що «Бог – це любов». Отож, любов передбачає того, хто любить, того, кого люблять, і любов, яка їх поєднує. У трактаті «De Trinitate» святий Августин писав, що у Тройці Отець – це той, Який любить, джерело й початок усього, Син – улюблений, а Святий Дух – любов, яка їх поєднує. «Отже, Бог християн є “єдиним” Богом, але не самотнім; Він – це єдність сопричастя і любові», – сказав Папа, додаючи, що так само, як Він є «божественним Ми» Отця і Сина, Він також є «принципом єдності Церкви, яка є “одним тілом” з багатьох осіб».

Відображення сопричастя Тройці

Роздумуючи над тим, якою в цьому світлі є роль Святого Духа в подружжі, Святіший Отець назвав її основоположною. «Християнське подружжя – це таїнство, в якому чоловік і жінка стають один для одної даром. Саме так задумав його Творець, коли “створив людину на Свій образ [...]: чоловіком і жінкою сотворив їх” (Бут 1,27). Таким чином, людська пара є першим і найпростішим втіленням сопричастя любові, яким є Тройця», – сказав він, підкреслюючи, що також чоловік і дружина повинні формувати першу особу множини, формувати «ми»: один перед одною бути як «я» і «ти», але перед рештою світу – як «ми». «Як же прекрасно чути, як мати каже своїм дітям: “Твій батько і я...”, як Марія сказала Ісусові, коли вони знайшли Його дванадцятирічного в храмі, де Він навчав законовчителів (пор. Лк 2,48), і чути, як батько каже: “Твоя мати і я”, наче вони є одним цілим», – зауважив Папа, підкреслюючи, що такої єдності особливо потребують діти, «які дуже страждають, коли її не вистачає».

Помічник у взаємному даруванні

Й щоб відповісти на це покликання, підкреслив Наступник святого Петра, подружжя «потребує підтримки того, Хто є Даром, ба більше – винятковим даруванням себе». І там, куди входить Святий Дух, там «відроджується здатність дарування». «Деякі Отці Церкви стверджували, що, будучи взаємним даром Отця і Сина в Тройці, Святий Дух є також причиною радості, яка панує між ними, і вони не боялися використовувати, говорячи про це, образ жестів, картин, властивих подружньому життю, якими є поцілунок і обійми», – сказав Папа, визнаючи, що досягнення такої єдності є нелегкою метою, особливо в сьогоднішньому світі. «Але це істина речей, якими їх задумав Творець, і, отже, належить до їхньої природи», – вів далі він, зауваживши, що в той час, як будувати на піску може здаватися легшим, ніж на скелі, Ісус попереджає про наслідки такого рішення. Зрештою, наслідки «подруж, побудованих на піску, в нас усіх перед очима».

«Про багато подружніх пар доводиться повторити те, що Марія сказала Ісусові в Кані Галилейській: «В них немає вина» (Ів 2, 3). Святий Дух – це той, Хто на духовному рівні постійно здійснює чудо, яке тоді зробив Ісус, а саме: перетворює воду звички на нову радість від спільного життя. Це не побожна ілюзія, це те, що Святий Дух зробив у багатьох подружжях, коли наречений і наречена вирішували призивати Його», – наголосив Святіший Отець, зауваживши, що під час приготування наречених до подружжя, поряд з інформацією юридичного та психологічного характеру, варто поглиблювати «і це “духовне” приготування, говорячи про Святого Духа, Який творить єдність».