Ойкономія. Дух футбольної гри в економічному та суспільному житті
Олена Комісаренко
Сучасне економічне життя має потребу в свіжих ідеях та соціальних інноваціях, направлених на втілення благодійності в ринку. В Економіці Франциска існує тематичний напрямок, який має назву «Управління і дар», діяльність якого, відповідно до назви, спрямована саме на поєднання управління та дарування в економіці. Як футбольний м'яч, який передається від одного гравця іншому, породжуючи дух командної гри, так само і радість спортивної згуртованості єднає колективи та спільноту вже поза грою, спонукаючи допомагати ближнім. Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з Ґабріеле Сарнарі, координатором тематичного напрямку «Управління і дар». Він працює в комерційному відділі відомого футбольного клубу та поділився з нами своїм особистим досвідом участі в Економіці Франциска та її подальшому втіленні в своєму повсякденному житті.
Обрання спільноти «Управління і дар» Економіки Франциска
Ґабріеле бере участь в Економіці Франциска від самого початку її заснування. Він зазначив: «Коли я зареєструвався, я без вагань обрав спільноту “Управління і дар”, бо я вивчав міжнародний менеджмент в університеті, тому тема управління повністю відповідає моєму навчанню і моєму фахові, і я був дуже заінтригований поєднанням з концепцією дару, який є харизмою, що мені дуже близька. У мене також було кілька прикладів і свідчень у моїй родині, в період мого зростання, тому я був дуже вражений цим поєднанням. У назвах багатьох тематичних селищ є пари слів, які можуть навіть здатися трохи іронічними чи провокаційними, тож з першого ж моменту реєстрації, я одразу прийняв рішення взяти участь саме у цьому тематичному напрямку».
Робота в комерційному відділі футбольного клубу
У повсякденному житті Ґабріеле працює у відомій італійській спортивній компанії і займається комерційною діяльністю. «Я відповідаю за товари і послуги на підтримку лояльності вболівальників – це визначення, можливо, незрозуміле для широкого загалу, але конкретно – це товари, які вболівальники нашого клубу можуть придбати, щоб мати доступ до послуг, які дозволяють їм відчути команду та все, що її оточує, з привілейованої позиції, щоби відчувати себе трохи ближче до клубу і відчувати себе трохи більшою частиною нашого товариства», – пояснив він.
Особливістю роботи Ґабріеле є також те, що як на співробітника комерційної сфери, саме на нього покладено завдання сприяти збільшенню доходів клубу та досягненню бізнес-цілей. «Я виконую цю роботу вже майже сім років. Я керую колективом із чотирьох осіб і роблю це щодня. Це складна робота, дуже особлива, але вона також дуже корисна. Я завжди захоплювався спортом. З дитинства я багато років грав у футбол, і я вважаю, що спорт – це дуже важливий інструмент, який також добре пов'язаний з концепцією благодійності… Я також відчуваю, що мені пощастило, що я можу виконувати цю роботу, поєднуючи те, що я вивчав, із захопленням, яке я відчував з дитинства». Він також зазначив, що саме спорт є дуже важливим інструментом для покрашення суспільства загалом.
Злагодженість футбольної команди в колективі комерційного відділу
Ґабріеле пояснив, що його колектив в комерційному відділі працює дуже злагоджено завдяки тому, що саме спорт приніс дух футбольної команди в офіс. Він вважає, що бути менеджером сьогодні – це важливий виклик, тому що сучасне лідерство в компанії також має повноцінну відповідність у суспільстві. Тому Ґабріеле Сарнарі думає, що сьогодні громадянське суспільство має велику потребу в гарних прикладах спортивного лідерства в громаді. Він керує відділом, в якому координує роботу чотирьох осіб і тому відчуває відповідальність за те, щоби у свій спосіб сприяти співпраці в колективі та супроводжувати їхнє професійне зростання, яке також впливає на зростання особисте.
Він зазначив: «Звичайно, існує паралелізм колективу з командою, яка виходить на поле, але є також багато фундаментальних елементів Економіки Франциска, які я бачу щодня у тому, що ми присвячуємо себе іншим, у готовності пройти додатковий кілометр, у готовності допомогти своєму товаришеві. А також у повазі до суперника, який не є ворогом».
Натхнення Економіки Франциска у діяльності учасників в північному регіоні Італії
Ґабріеле поділився тим, що Економіка Франциска від самого початку, завдяки надзвичайній, майже пророчій передбачливості Папи Франциска, представляла для нього дійсну можливість реально вплинути на нинішню економіку, покращити її, зробивши більш справедливою, братерською, інклюзивною та стійкою. Натхнення зробити невелику особисту зміну в реаліях, де працюємо, яка потім буде помножена заради подальшої зміни всієї економічної системи. Ґабріеле відчував інтелектуальний запал в тому, щоб разом з однодумцями з усього світу долати цей виклик. Він поділився з нами емоціями прекрасних моментів онлайн-зустрічей з іншими учасниками, які були ґрунтом для роздумів, як теоретичних так і дещо філософських і духовних.
Ґабріеле Сарнарі пригадав період, коли обмеження, спричинені пандемією закінчилися, і учасники нарешті отримали можливість зустрітися в присутності. Особливо глибоке враження на нього справила зустріч що відбулася в Ассізі з Папою Франциском. Він зазначив:«Як “Економіка Франциска в П'ємонті”, ми відразу зосередилися на налагодженні зв'язків з іншими асоціаціями та організаціями, які вже давно присутні в цьому регіоні. І, до речі, багато з нас також вже давно активно залучені до них. У нас був чудовий захід, організований спільно з AIPEC, Італійською Асоціацією Підприємців на підтримку Економіки Сопричастя. Ця співпраця також відбулась разом з Sermig, ще однією фантастичною дійсністю. Потім я також співпрацював з багатьма іншими організаціями».
Волонтерство в Sermig, молодіжній місіонерській службі
Окрім роботи в комерційному відділі відомого футбольного клубу та діяльності в Економіці Франциска, Ґабріеле також займається волонтерською діяльністю. Він розповів як вже п'ять років працює волонтером в Sermig, молодіжній місіонерській службі в Туріно. «Це реальність, яка присутня і діє в складному багатонаціональному районі міста Порта Палаццо, в якому особливо багато людей, сімей, які перебувають у скруті. І Sermig працює над цим кожного дня, з мрією про мир у всьому світі. Ми відчуваємо велике покликання до миру, і саме тому я почав займатись волонтерством. В той час, допомагаючи одному юнакові, з яким познайомився в Торіно, я трохи випадково натрапив на цю дійсність. Це можна назвати коханням з першого погляду в прекрасний спосіб робити добро, про яке сьогодні так багато говорять, але яке насправді не завжди належним чином втілюється».
Спочатку Ґабріеле почав займатися волонтерством, в основному допомагаючи з домашніми завданнями хлопчикам початкової та середньої школи, а через три роки з'явилася можливість, якій він дуже зрадів. Sermig створив аматорську спортивну асоціацію в районі який, на жаль, відомий як центр торгівлі наркотиками та місце збору поганої компанії. Тут був побудований новий спортивний зал, який сьогодні є місцем вирування життя, були сформовані молодіжні команди. Ґабріеле тренує одну з них, до складу якої входять діти 13-14 років із сімей різного економічного рівня.
Футбольна гра як інструмент цілісного розвитку підлітків
Ґабріеле Сарнарі проводить два тренування на тиждень, плюс гра в суботу та неділю. Він підкреслив: «Ця діяльність є для мене чудовим зобов'язанням, яке я виконую з великим ентузіазмом, тому що воно поєднує в собі частинки всієї моєї душі: є спортивний аспект, є освітній аспект, є аспект дару, але є також необхідність гарантувати стабільність і самодостатність спортивної асоціації з фінансової точки зору, і це моя відповідальність, яку я відчуваю як покликання».
У контексті щоденних змін заради нової економіки, до якої нас закликає Святіший Отець, Ґабріеле зазначив: «Ми на конкретних прикладах бачимо, як кожного дня соціальна та економічна нерівність зникають завдяки бажанню розважитися, бажанню бути разом, бажанню грати разом. Тому я думаю, що в цьому сенсі спорт є дуже потужним інструментом, який, за умови правильного застосування його всіма гравцями громадянського суспільства, може стати ключовою точкою опори для розвитку нашої громади, надаючи особливі можливості молоді».
Ґабріеле вважає, що спорт також повинен знову стати присутнім в католицькому навчанні в парафіях і дієцезіях, в якому катехизація складається з двох годин, одна з яких – традиційного катехизму з основами релігії, а потім – одна година практики. На зразок уроків, де є як теорія, так і практика. Він бачить у спорті дуже плідний ґрунт для застосування на практиці багатьох теоретичних вчень як, наприклад, виховання поваги та ввічливості у ставленні до опонента. Девіз спортивної асоціації Sermig звучить: «Голова, ноги і серце», – і Ґабріеле завжди повторює його хлопцям, пояснюючи символіку того, що голова як розум, ноги як фізичне тіло, та серце як душа формують цілісність людської особистості.
Емоції після тренувань підлітків з неблагополучних сімей
Ґабріеле Сарнарі розповів нам про свої емоції, з якими він повертається додому після спортивних тренувань із підлітками: «Це суміш емоцій, тому що, безумовно, є і радість, і ентузіазм, і щастя бачити, як вони усміхаються, бачити, як вони змагаються на одному рівні з однолітками, які живуть у більш комфортних або дуже різних ситуаціях. Однак, з іншого боку, іноді є, так би мовити, трохи розчарування, бо я думаю, що, можливо, ці діти, якби вони були поставлені в однакові умови з точки зору ресурсів, інструментів та конкретної матеріальної підтримки, у спортивному плані вони могли б перевершити своїх суперників і, таким чином, отримати велике спортивне задоволення».
Наприкінці нашої бесіди Ґабріеле додав: «Коли я повертаюся додому, я, зазвичай, щасливий, але у мене завжди є цей адреналін у запасі, і я також дуже вимогливий за характером, тому я завжди заохочую хлопців ще більше викладатися і завжди прагнути вдосконалюватися. Це є основою спорту. Тому, повертаючись додому, відчуваю багато емоцій, але головна з них – це дійсно спокій з радістю, які я відчуваю, коли чимось ділюся, щось віддаю іншим».
Габріеле Сарнарі, координатор тематичного напрямку «Управління і дар» Економіки Франциска, що працює в комерційному відділі відомого футбольного клубу в Італії, навів нам приклад того, як спорт бере участь в інтегральному вихованні людини і суспільства, бо коли говоримо про розвиток людської особистості, то завжди йдеться про єдність тіла, душі і духу. Цей досвід командної гри та спорту, який передбачає не тільки фізичний розвиток, але й розвиток душі і духу, також повинен передаватися в суспільному та економічному житті.
