Багатовимірність бідності: глобальні виклики замірів і регіональні відмінності

Олена Комісаренко

У 2015 році Порядком денним на 2030 рік зі сталого розвитку було встановлено амбітну мету – викорінити бідність у всіх її проявах, як головний глобальний виклик. Згідно зі звітом дослідження Індексу Багатовимірної Бідності (MPI) 2023 року, боротьбу з бідністю уповільнюють різноманітні проблеми – від широко розповсюдженої нерівності до конфліктів, кліматичних змін, зростання вартості життя та інших криз.

Глобальна бідність: регіональні відмінності та виклики політики

У 110 країнах із загальною кількістю населення 6,1 мільярда осіб, 1,1 мільярда людей живуть у бідності. Основна частина цих бідних зосереджена на Південь від Сахари в Африці та в Південній Азії, де зафіксовано найбільші індекси бідності. Зокрема, бідність поширена в таких країнах як Нігерія, Бурунді, Центральноафриканська Республіка та Чад, де її рівень сягає критичних показників. Це вимагає негайного втручання, а також оновлення даних для точнішого аналізу поточних умов.

У контексті глобального аналізу, крім високої бідності у вказаних регіонах, існує значна різноманітність показників бідності між різними країнами. Деякі країни мають рівень бідності менше 1%, що демонструє великі відмінності у рівнях добробуту. Ці відмінності підкреслюють важливість розгляду як національних, так і деталізованих даних, особливо в країнах з середнім доходом, де проживає значна частина бідних. Актуалізація інформації дозволяє більш ефективно адресувати політичні рішення для боротьби з бідністю на місцевому та глобальному рівнях.

Комплексний підхід до визначення бідності

Глобальний Індекс Багатовимірної Бідності, який щорічно публікується, починаючи від 2010 року, відображає напрямки гострої злиденності у різних регіонах світу. Дослідниця та професорка Оксфордського університету Сабіна Алькайре, яка очолює робочу групу при Програмі Розвитку Об’єднаних Націй, є священнослужителькою англіканської Церкви та академіком Папської Академії Соціальних Наук.

Індекс Багатовимірної Бідності складається з трьох основних вимірів (здоров'я, освіта та життєві стандарти) та десяти індикаторів. Кожен вимір має однакове значення, як і кожен індикатор у межах виміру. У 2018 році відбулася перша значна ревізія глобального MPI, а саме зміни у визначенні п'яти з десяти сучасних індикаторів. В останньому звіті розрахунки були зроблені відповідно до наступних показників:

1.    Здоров'я
●     Харчування
●     Дитяча смертність

2.    Освіта
●     Роки навчання
●     Відвідування школи

3.    Життєві стандарти
●     Паливо для готування
●     Санітарія
●     Питна вода
●     Електроенергія
●     Житло
●     Майно

Вимірювання цього індексу починається зі створення профілю для кожної особи, показуючи, яких із 10 показників вона позбавлені. Глобальний Індекс Багатовимірної Бідності застосовує детальну методологію для визначення рівня бідності серед домогосподарств і окремих осіб. Для кожної сім’ї формується детальний профіль браку, який визначає, наскільки воно відповідає критеріям бідності, встановленим цим індексом.

Відповідно, у сфері здоров'я, домогосподарство вважається таким, що зазначає нестачі, якщо в ньому є дитина з затримкою розвитку, або будь-яка особа, незалежно від віку, має недостатню масу. Додатковий критерій здоров'я включає випадки смерті дитини в домогосподарстві протягом останніх п'яти років, що також свідчить про серйозні проблеми з доступом до медичних послуг або ж незадовільні умови життя.

Щодо сфери освіти, вважається, що домогосподарство має нестачу, якщо дитина шкільного віку не відвідує школу до завершення 8 класу, або якщо жоден з дорослих членів домогосподарства не має мінімум шести років освіти.

У сфері життєвих стандартів недостатності визначаються на основі кількох ключових факторів. До них належить відсутність доступу до електроенергії та питної води, яку можна дістатися не більше ніж за 30 хвилин ходьби. Також до індикаторів нестачі входить відсутність поліпшених, не спільних санітарних умов. Проблемою є і використання твердого палива для приготування їжі, а також брак довготривалих матеріалів для будівництва. Крім того, важливими в розрахунках є побутові предмети такі як радіо, телефон, телевізор, комп'ютер, холодильник, велосипед або мотоцикл, які також можуть бути недоступні в домогосподарствах, що класифікуються як бідні.

Кожен індикатор в межах цих трьох вимірів має однаковий вплив, що гарантує збалансований підхід до вимірювання бідності та підкреслює універсальність і рівність умов оцінки для всіх аналізованих домогосподарств.

Від вимірів до реальності: Глобальний Індекс розкриває повсякденне життя

Згідно з глобальним Індексом Багатовимірної Бідності, особа вважається бідною, якщо вона позбавлена в щонайменше однієї третини вимірювальних показників. Після визначення бідності, обчислюється поширення бідності, яка вказує на відсоток бідних людей серед населення, а також інтенсивність бідності, що відображає середній рівень матеріальної нестачі серед бідних.

Далі, використовуючи зібрані дані, формується коефіцієнт кількості бідних множенням показників поширеності та інтенсивності бідності. Такий підхід дозволяє не тільки вимірювати бідність, але й виділяти найбідніших серед бідних. Це забезпечує те, що вони не залишаються осторонь від зусиль щодо зменшення бідності. Важливою особливістю цього індикатора є його здатність детально аналізувати бідність за окремими показниками та вимірами, що допомагає ефективно оцінювати різні аспекти бідності та запобігати їм.

Аналіз змін у багатовимірній бідності базується на даних з 84 країн, де дослідження охоплює зміни бідності по чотирьох вікових категоріях та розподіл за міськими і сільськими районами.

Принципи та практика гармонізації даних у глобальному Індексі Багатовимірної Бідності

Процес гармонізації в рамках глобального Індексу Багатовимірної Бідності передбачає уніфікацію визначень індикаторів через різні опитування та роки з метою забезпечення порівняльної характеристики даних. Це часто потрібно через варіації у формулюванні питань, зміну респондентів чи категорій відповідей, а також використання різних джерел опитувань із схожою вибіркою. Гармонізація включає точне узгодження індикаторів для використання однакових інформацій та порогів нестачі в різні роки.

Основні принципи гармонізації полягають у виборі найбільш обмежувальних умов серед доступних між опитуваннями індикаторів. Якщо необхідні дані відсутні в одному з років, індикатор може бути вилучений для забезпечення узгодженості. Наприклад, індикатор харчування було вилучено у п'яти країнах, індикатор дитячої смертності – у двох країнах, а індикатори відвідування школи та використання палива для приготування їжі були вилучені у відповідно одній і двох країнах для забезпечення узгодження з іншими даними. Ці заходи допомагають стандартизувати та гармонізувати набори даних між різними часовими точками та країнами.

Важливість мети повного викорінення бідності в усіх її проявах полягає у тому, що бідність – це не просто відсутність достатніх коштів для життя. Це комплексна проблема, яка включає брак освіти, здоров’я, доступу до чистої води, адекватного житла, і технічних ресурсів, які є життєво важливими для повноцінного існування у сучасному світі. За даними Індексу Багатовимірної Бідності 2023 року, різні чинники, такі як нерівність, конфлікти, кліматичні зміни, та економічні кризи, сповільнюють прогрес у боротьбі з цією проблемою.

Розуміння та вимірювання багатовимірної бідності дає змогу країнам і організаціям більш точно ідентифікувати потреби населення та ефективніше спрямовувати ресурси для їхнього задоволення. Це, в свою чергу, сприяє розробці цілеспрямованих політик, які можуть забезпечити значний вплив на покращення життя людей. Викорінення бідності є фундаментальним для досягнення соціальної справедливості та сталого розвитку, що є ключовими для створення мирного та процвітаючого світу.