Управління ресурсами спільного користування як вимір спільного блага

Олена Комісаренко

У попередньому випуску ми розглянули такі поняття як «спільне благо» та «спільні блага», які з християнської точки зору, певним чином пов’язані між собою. Спільне благо, як принцип соціальної доктрини Церкви, являє собою набагато більше ніж сукупність загальних благ, тому що коли розглядаємо його як суспільний і спільнотний вимір морального добра, самого лише матеріального майна в загальному користуванні недостатньо. Проте майно, яке перебуває в спільному користуванні людей, може також бути шляхом досягнення принципу спільного блага, який пов’язує усі аспекти людського життя. Користування спільними благами, що належать кожному, підкреслює те, як ми пов’язані між собою та з навколишнім середовищем, і, відповідно, таке усвідомлення в людському співіснуванні створює простір для прояву піклування про ближніх та про наш спільний дім.

Визнання внеску Елінор Остром в економіку

Сьогодні ми розглянемо підхід видатної жінки Елінор Остром, який на практичному рівні спонукає до поєднання понять «спільного блага» та «спільних благ» в повсякденному економічному житті. Остром стала першою жінкою-економістом, яка у 2009 році отримала Нобелівську премію з економіки у галузі економічної організації за значний внесок у розвиток суспільства[1]. У своїй лекції, за яку вона власне отримала це визнання, авторка описує свою інтелектуальну подорож, яка тривала майже все її життя, та ділиться результатами своїх напрацювань.

Навчаючись в аспірантурі наприкінці 1950-х років, Остром зробила ранні спроби зрозуміти поліцентричну водну індустрію Каліфорнії. Ці старання надалі стали для неї фундаментальними. Вона вивчала зусилля великої групи приватних і державних виробників води, які зіткнулися з проблемою переповненого прісноводного водосховища поблизу морського узбережжя. Ця проблема загрожувала вторгненням солоної води до прісноводних водосховищ, що надалі унеможливлювало б довгострокове використання питної води в регіоні загалом. Громада створила асоціацію, яка для вирішення цієї проблеми розробила нові правила користування водою та зібрала кошти для організації нової системи підживлення прісноводного басейну.

Авторка зазначає, що значні дослідження зрошувальних систем у Непалі та лісів по всьому світу поставили під сумнів припущення, що уряди завжди краще організовують та захищають життєдайні ресурси, порівнюючи з користувачами цими ресурсами.

Класифікація та характеристика матеріальних благ

Одним із основних аспектів роботи Остром є класифікація та характеристика матеріальних благ загалом. Її дослідження того, як люди дають раду різноманітним суспільними проблемам у світі, привело до необхідності відмовитись від подвійної класифікації благ Самуельсона, поділ майна якого на приватне та державне створював обмежене бачення в сприйнятті користування спільними благами. Перед цим Бьюкенен запропонував третій тип благ, який він назвав «клубними благами», обґрунтовуючи феномен, коли групи людей могли створювати приватні асоціації (клуби) для забезпечення себе певними товарами та послугами для колективного користування, але важливою характеристикою є те, що вони виключаючи від участі та споживання згаданих благ тих, хто не є членами цих організацій.

Остром запропонувала додаткові модифікації до класифікації благ з метою виявлення фундаментальних відмінностей між майном та відповідно способами його користування. Найголовнішим її внеском є додавання четвертого типу благ, до якого вона зарахувала ресурси спільного користування. Такі ресурси поділяють ознаки, притаманні як приватним благам, так і характерні для громадських. Наприклад ліси, водойма та глобальна атмосфера – це ресурси спільного користування, які мають величезне значення для виживання людей на цій землі.

Необхідні принципи управлінні спільними благами

Місцеві громади здатні сумісними зусиллями розробляти дієві механізми співробітництва та прийняття рішень і в контексті користування спільними ресурсами ефективно впроваджують власні норми для врівноваження можливих конфліктів інтересів. Остром виділила ключові принципи, що сприяють співробітництву в управлінні спільними благами:

1. Комунікація можлива лише при участі всіх учасників. Коли спілкування віч-на-віч можливе, учасники проявляють емоції, міміку та жести, щоб оцінити чи можна довіряти іншим учасникам.

2. Обізнаність про репутацію учасників. Знання про минуле інших учасників, які до початку взаємодії ще не були знайомими, підвищує ймовірність співпраці.

3. Високий дохід на душу населення.

4. Mожливості входу або виходу. Якщо учасники мають свободу у будь-який момент вийти з ситуації з низькими втратами, це дає їм можливість не бути обманутими та побудувати взаємини на довірі.

5. Довший часовий горизонт. Важливо розуміти необхідність довготривалої співпраці.

6. Узгоджені можливості застосування санкцій. Не зважаючи на те, що зовнішні санкції або запроваджені системи санкцій можуть зменшити співпрацю, то коли учасники самі погоджують систему санкцій, на практиці зазвичай не виникає необхідності їх застосовування.

Користування спільними благами як шлях до формування довіри в суспільстві

Остром вважає, що побудова довіри один до одного та розробка інституційних правил, з пошаною до використовуваних екологічних систем, мають центральне значення для вирішення соціальних дилем. Цінним висновком є те, що користувачі спільних ресурсів інвестують у різні способи моніторингу один одного, що впливає на побудову довіри. Авторка стверджує, що люди, насправді, мають складнішу мотиваційну структуру, а також більшу здатність розв'язувати соціальні дилеми, ніж та, яка представлена в баченні, запропонованому теорією раціонального вибору.

Довгий час аналітики політичного устрою ставили перед урядами завдання створення інституцій, які б змушували (або спонукали) цілком егоїстичних індивідів досягати кращих результатів. Саме праці Остром доводять, що загальні природні ресурси можуть ефективно використовуватись без державного регулювання чи приватизації. Різноманітні поліцентричні інституції мають допомагати інноваційності, навчанню, адаптації, довірі, рівню співпраці учасників і досягненню більш ефективних, справедливих і стійких результатів на різних рівнях.

Спільні блага в сучасному світі, в якому все між собою пов’язано

Щоб пояснити світ взаємодій і результатів на різних рівнях, важливо враховувати їхню складність. Потрібно ефективно використовувати прості моделі там, де вони охоплюють достатню кількість основних базових структур і стимулів, щоб вони були корисними для прогнозування результатів. Проте, для сучасного світу, в якому все між собою взаємопов’язане, важливо й надалі вдосконалювати структури і теорії, щоб бути здатними розуміти складність, а не просто відкидати її.

Елінор Остром наполягає та тому, що, «основною ціллю державної політики має стати сприяння розвитку інституцій, які розкривають все те, що є найкращого в людях». Аналітична робота Остром висвітлила, що майно у спільній власності може успішно управлятися групами, які його використовують, а не урядом чи приватними компаніями. Користування спільними благами з урахуванням необхідних принципів спонукає до розвитку довіри та відповідальності в громадах.

[1] Elinor Ostrom – Facts. NobelPrize.org. Nobel Prize Outreach AB 2023. Sat. 30 Sep 2023. <https://www.nobelprize.org/prizes/economic-sciences/2009/ostrom/facts/>