Папа: Ходити в Святому Дусі означає зробити простір для любові і благодаті

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Знову кажу: Духом ходіте, і пожадливостей тіла не будете чинити; бо тіло пожадає проти духа, і дух пожадає проти тіла. Вони суперечать одне одному, так що ви не можете робити того, що хотіли б», – читаємо в 5-й главі Послання святого Павла до галатів. Цей уривок прозвучав на початку загальної аудієнції Папи Франциска з паломниками в середу, 3 листопада 2021 року, під час якої він виголосив вже 14-ту з черги катехизу про цей лист апостола, центральною темою якого є свобода в Христі. Цього разу Святіший Отець запросив замислитися над тим, що означає «ходити у Святому Дусі».

Джерело уповання серед труднощів

Наступник святого Петра пояснив, що вірити в Ісуса означає іти за Ним Його дорогою, уникаючи, водночас, протилежної дороги, якою є дорога егоїзму та власних інтересів, названа апостолом «пожадливістю тіла». Провідником на цій дорозі, «чудовій і, водночас, важкій», яка розпочинається з Хрищенням, є Святий Дух. Це можна порівняти до екскурсії в горах, яка є захоплюючою, але вимагає чимало трудів і наполегливості…

«Ця картина може допомогти нам увійти в суть слів Апостола: “ходити Духом”, “піддатися Його проводові”. Це вислови, що вказують на дію, на рух, на динамізм, який не дає зупинитися при перших труднощах та спонукає уповати на “силу з висоти”. Прямуючи цією дорогою, християнин здобуває позитивне бачення життя», – сказав Папа, зауваживши, що це зовсім не означає, що зло зникає, що пропадуть негативні імпульси егоїзму та гордості, а лише те, що «Бог завжди сильніший від нашого спротиву, більший від наших гріхів».

Спільна дорога

Далі Святіший Отець звернув увагу на те, що святий Павло ставить себе на той самий рівень, що й адресати його слів, бо залишає імператив «ходіть», переходячи до вказівної форми: «Духом ходімо». Він відчуває, що це заохочення стосується також і його, бо хоч знає, що Христос живе в ньому, він переконаний, що «ще не досягнув вершини». «Апостол не ставить себе понад свою спільноту (…), але стає на ту саму стежку, що й усі, аби дати конкретний приклад того, як необхідно слухатися Бога, дедалі більше та якомога краще піддаючись проводові Святого Духа», – мовив Папа, наголошуючи, що «ходити Духом» не є індивідуальною чинністю, але стосується спільноти в її цілості.

Простір для любові та благодаті

Як зазначив Єпископ Риму, завдання будувати спільноту згідно з вказівками святого Павла є «захопливим, але вимогливим завданням». «Пожадливості тіла», такі як заздрощі, упередження, лицемірство дають про себе знати, через що вдатися до суворості приписів може здаватися легкою спокусою. Та це «зіб’є зі стежки свободи». Прямувати дорогою Духа вимагає «залишити простір для благодаті та любові». «Брати! Коли б хтось попав у якусь провину, то ви, духовні, такого наставляйте духом лагідності, пильнуючи себе самого, щоб і собі не впасти у спокусу. Носіть тягарі один одного», – заохочує Апостол галатів.

За словами Святішого Отця, коли відчуваємо спокусу зле судити про інших, «що часто трапляється», потрібно «замислитися над власною слабкістю», та запитувати себе, чим керуюся, коли хочу виправляти ближнього, і чи я не є причиною його помилки. Крім того, Святий Дух «запрошує нас до солідарності, носити тягарі одні одних». Адже не бракує випробувань, які вимагають «близькості та любові братів і сестер». «Найвищим законом братерського напоумлення є любов – шукати добра наших братів і сестер», – підсумував Папа, закликаючи «терпеливо та з радістю» прямувати цією дорогою, піддавшись проводові Святого Духа.