Папа: не всі покликані до мучеництва, але всі – до свідчення
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Після того, як дві попередні загальні аудієнції з циклу, присвяченого євангелізаційному поривові, були зосереджені на свідченні святого Павла справжнього «еталону» апостольської ревності, в середу, 19 квітня 2023 р., Папа Франциск скерував погляд слухачів вже не на окрему постать, але на шерегу мучеників, «чоловіків і жінок кожного віку, мови та національності, які віддали життя за Христа». Саме вони, за його словами, після апостолів були найвидатнішими «свідками» Євангелія, а першим з них був святий диякон Степан. Зрештою, як зауважив Святіший Отець, слово, яким у романських мовах позначається мучеництво, походить від грецького «martyria», що означає «свідчення».
Наслідуючи Ісуса, Який віддав життя за нас
Наступник святого Петра уточнив, що мученики не вважаються «героями», що діяли індивідуально, але як «спілі та виняткові плоди Господнього виноградника, яким є Церква». Християни, беручи участь у звершенні Євхаристії, спонукувані Святим Духом, налаштовували своє життя на основі того, що «Господь Ісус віддав за них Своє життя», тому й вони можуть і повинні «віддати життя за Нього і за братів». Папа навів свідчення святого Августина, який про святого мученика Лаврентія розповідав як про того, хто як диякон, «був служителем Христової крові» в Церкві Риму, де «в ім’я Христа пролив свою кров». «Він полюбив Христа в своєму житті, наслідував Його в своїй смерті», – говорив святий Августин про «духовний динамізм, що надихає мучеників».
До свідчення покликаний кожен
«Сьогодні, дорогі браття й сестри, спогадуємо всіх мучеників, які супроводжували життя Церкви. Їх, як я вже неодноразово говорив, більше у наш час, ніж у перших століттях», – вів далі Святіший Отець, повторюючи за Другим Ватиканським Собором, що Церква цінує мучеництво як «видатний дар і найвищий доказ любові». Він зазначив, що мученики, «наслідуючи Ісуса та завдяки Його благодаті», перетворюють насильство того, хто відкидає звіщення, «у найвищу нагоду для любові», що доходить до прощення кривдників. І якщо мучеництво вимагається лише від декого, Собор навчає, що «всі повинні бути готовими визнавати Христа перед людьми та йти за Ним дорогою хреста під час переслідувань». «Мученики показують нам, що кожен християнин покликаний до свідчення життям, навіть і тоді, коли не вимагається пролиття крові, перетворюючи себе у дар Богові та ближнім, наслідуючи Ісуса», – сказав Папа.
Любов, яка не знає меж
Підсумовуючи, Глава Католицької Церкви підкреслив, що «християнське свідчення присутнє в кожному куточку світу». В цьому контексті він скерував думку до Ємену, землі, «яка вже багато років поранена жахливою, забутою війною, яка спричинила багато смертей і також сьогодні змушує страждати багато людей, особливо – дітей». Святіший Отець виокремив «світле свідчення віри», яке на цих землях дають Місіонерки Милосердної любові, духовні доньки святої Терези з Колкати, де допомагають похилим віком, хворим і людям з інвалідністю, приймаючи всіх, бо «любов не знає меж». У 1998 році три сестри були вбиті фанатиком, коли поверталися зі Святої Меси. У наші часи, на початку війни, що триває досі, в березні 2016 року були вбиті ще три черниці разом з деякими мирянами. Серед убитих були також мусульмани, що працювали разом з сестрами, допомагаючи потребуючим.
«Зворушливим є бачити, як свідчення крові може об’єднати людей різних релігій. Ніколи не можна вбивати в Боже ім’я, бо для Нього ми всі – брати і сестри. Але разом можна віддати життя за інших», – наголосив Папа, закликавши: «Молімося, отже, за те, щоб ми не втомлювалися давати свідчення Євангелія також і в скорботні часи. Нехай же всі святі мученики та мучениці будуть засівом миру та примирення між народами задля більш людяного і братерського світу, в очікуванні на те, що в повноті об’явиться небесне Царство, коли Бог буде усім в усіх».
