Довіра та економіка через призму християнства: сталий і цілісний розвиток

Повертаючись до нашої періодичної рубрики «Ойкономія: християнський погляд на економічне життя», сьогодні поговоримо про значення довіри в економіці.

Олена Комісаренко

Існує упередження що в економічному житті немає місця довірі, але з християнської точки зору все навпаки – без довіри економіка не може повноцінно функціонувати та розвиватись. Думки про це знаходимо як у повчаннях Римських Єпископів, так і в напрацюваннях найвидатніших акторів економічної науки.

Аудіоверсія

Відновлення довіри: послання енцикліки «Любов у істині» про фундаментальну роль довірливих відносин на ринку

Найбільш чітко та доступно роль довірливих відносин на рику розкриті в енцикліці Папи Венедикта XVI «Любов у істині», в якій він у 35 пункті зазначає: «Якщо існує загальна й взаємна довіра, тоді ринок є економічною інституцією, що дає можливості для спілкування осіб як економічних суб’єктів, для яких контракт є правилом їхніх відносин і які здійснюють обмін майном та взаємними послугами, щоб задовольнити потреби та бажання».

У цьому розділі Святіший Отець наголошує на тому, що «без внутрішніх форм солідарності та взаємної довіри ринок не може повноцінно виконувати свою економічну функцію». Він вбачає проблему тогочасного ринку та економічної системи загалом саме у відсутності такої довіри, що є важкою втратою для суспільства.

Довіра як краєвид майбутнього: уроки з «Fratelli tutti» Папи Франциска

На ці самі слова про неповторну роль довіри на ринку посилається Папа Франциск в енцикліці «Fratetti tutti». Він роз’яснює, що історичний розвиток не слідував запланованому сценарію, і це стало явним, коли стандартні догматичні формули, що домінували у світовій економічній теорії, не пройшли перевірку, зіткнувшись з проблемами реальності. Неочікувана вразливість глобальних систем, проявлена під час пандемії, підкреслила, що ринкова свобода не є панацеєю від усіх проблем. Нам важливо відновити та повернути пріоритет людській гідності в усіх сферах суспільного життя, підкреслюючи важливість довірливих міжособистісних взаємин як основоположний критерій при прийнятті рішень на всіх рівнях управління та в економічній практиці. Такий підхід допоможе побудувати майбутнє, де економічний прогрес служитиме цілісному розвитку людини, а не лише накопиченню матеріальних ресурсів.

Еволюція довіри в економічній думці: від Адама Сміта до сучасності

Поняття довіри як фундаментальної економічної категорії вперше отримує увагу в працях Адама Сміта, якого ще називають батьком економічної науки, зокрема у його праці «Теорія моральних почуттів». Він розглядав довіру як природжене людське відчуття, яке мотивує індивідів до прагнення завойовувати довіру, переконувати та впливати на інших. Для Сміта бажання керувати та направляти завдяки довірі є одними з основних людських пристрастей.

Ще в далекому 1891 році відомий економіст Джон Стюарт Мілл зазначав, що перевага в можливості довіряти один одному проникає у кожну щілину та закуток людського життя. Проте, незважаючи на численні свідчення важливості довіри в повсякденних ситуаціях, до недавнього часу лише небагато соціальних науковців намагалися розгорнути це поняття. Пізніше Альфред Маршал розширив розуміння довіри, вважаючи її не лише емоційним станом, але й звичною умовою економічної взаємодії. Він підкреслював, що успішна торгівля базується на звичаї довіри та водночас на здатності відстоювати чесність у бізнес-відносинах. Джон Мейнард Кейнс, зі свого боку, акцентував на критичній ролі довіри у функціонуванні економіки, зокрема на її впливові на інвестиційні рішення, підкреслюючи, що вибір інвестицій залежить не тільки від раціональних розрахунків, а й від наявності довіри між економічними агентами.

Довіра за Кеннетом Арроу: фундамент економічної ефективності та стабільності

Кеннет Арроу, лауреат Нобелівської премії з економіки, розглядав довіру як важливий елемент, що сприяє зменшенню невизначеності та підвищенню ефективності в економічних відносинах. Арроу вважав, що довіра є критично важливим механізмом, який дозволяє суспільствам та економічним системам функціонувати більш гладко, зменшуючи потребу в детальних контрактах та інших формах формального забезпечення.

В одному зі своїх ключових творів Арроу підкреслив, що більшість економічних відносин вимагає певного рівня довіри, оскільки не всі аспекти відносин можуть бути повністю охоплені формальними договорами. Це особливо стосується ситуацій, коли повна інформація відсутня або коли майбутні події важко передбачити з достатньою точністю. Довіра, таким чином, знижує транзакційні витрати, пов'язані з пошуком інформації, переговорами та забезпеченням виконання договорів.

Арроу також зазначав, що довіра має значення не тільки на мікрорівні (у відносинах між окремими фірмами або особами), але й на макрорівні, впливаючи на загальну економічну атмосферу та стабільність. Він підкреслював роль соціальних норм та інституцій в підтримці довіри, зазначаючи, що високий рівень довіри може сприяти економічному зростанню та розвитку, зменшуючи нестабільність та підвищуючи взаємну вигоду від економічних взаємодій. Важливість довіри в економіці, за словами Арроу, не можна недооцінювати, оскільки вона лежить в основі багатьох економічних процесів і механізмів, від міжособистісних відносин до функціонування великих ринків та інституцій.

Переосмислення довіри: від трансакцій до трансформації суспільства

За останнє десятиліття міждисциплінарний дискурс розширився, і довіра вийшла на передній план як тема, яка привертає увагу у всіх соціальних науках. Література про довіру розширюється до філософії, політичної науки та соціальної антропології, але особливу увагу приділяють економісти та соціологи. Довіра стала ключовою темою в економіці трансакційних витрат, теорії ігор, соціології та економічній соціології.

Довіра є критично важливим фактором, який впливає на інвестиційні рішення та співпрацю, сприяючи таким чином економічному зростанню та розвитку. Вона дозволяє учасникам ринку очікувати, що їхні контрагенти діятимуть чесно та виконуватимуть свої зобов'язання, що знижує потребу в дорогих та складних правових заходах для захисту прав і інтересів.

Крім того, довіра сприяє побудові стабільних економічних відносин, які є необхідними для тривалої співпраці та обміну. Вона впливає на рівень інвестицій у людський капітал та інновації, оскільки інвестори та підприємці, які довіряють економічному середовищу та іншим учасникам ринку, більш схильні ризикувати та інвестувати в нові проєкти.

Довіра як ключ до глобального економічного добробуту: від внутрішнього управління до міжнародних відносин

Високий рівень довіри сприяє зниженню корупції та підвищенню якості державного управління, оскільки довірливі суспільства здатні ефективніше контролювати та регулювати діяльність своїх інституцій. Це, в свою чергу, забезпечує кращі умови для бізнесу та покращує загальне економічне середовище.

Особливо важливою довіра є в контексті глобалізації, де економічні відносини розширюються за межі національних кордонів, вимагаючи від учасників ринку довіряти не лише внутрішнім, але й міжнародним партнерам. В такому середовищі довіра стає ключем до успішної міжнародної торгівлі та інвестицій.

Загалом, довіра є фундаментальним елементом, який сприяє стабільності та процвітанню економічних систем, зменшуючи невизначеність та стимулюючи співпрацю та обмін. Вона є вирішальною для створення здорового, продуктивного економічного середовища, в якому можливі інновації, зростання та розвиток.

У наступному випуску ми поговоримо про роботу Френсіса Фукуями «Довіра: соціальні чесноти та створення процвітання», яка підкреслює ключову роль довіри, яку вона відіграє у забезпеченні соціальної згуртованості та економічного процвітання.

03 квітня 2024, 16:02