Економіка Франциска: молодь, погляд бідних і мова серця, голови та рук
Олена Комісаренко
Папа Франциск, натхненний, за його словами, економікою святого Франциска Ассізського, закликав молодь до дій, направлених на зміну сучасної економічної системи та економічного життя загалом. Економіка має породжувати життя, а не вбивати, і універсальне братерство, засвідчене святим Франциском, має дати імпульс молодим економістам для формування саме такого виду економіки.
Професор Луіджіно Бруні, науковий координатор руху, підкреслив, що запрошення Папи Франциска до молодих економістів – це історичний крок, адже він об'єднує дві ключові теми, близькі серцю Папи: пріоритетність молоді та турбота про новий тип економіки. Власне, місто Ассізі є важливою частиною заходу, оскільки ця місцевість проголошує послання про інший тип економіки і, відповідно, в різних місцях в Ассізі відбувались різні тематичні частини в рамках програми заходу, які побудовані навколо трьох стовпів ойкономії святого Франциска: молодь, навколишнє середовище і бідні.[1]
Запросивши їх до Ассізі, щоб доторкнутись до пам’яток, які несуть в собі історію життя та духовність святого Франциска, Святіший Отець у своєму зверненні озвучив певні вказівки молодим економістам сучасності. Ці настанови, які прозвучали в його промові, виголошеній 24 вересня 2022 р., в заключний день зустрічі, мають на меті зорієнтувати молодь у втіленні в життя необхідних в сучасній економічній системі змін.
Насамперед Папа Франциск порадив дивитися на світ очима найбідніших. Він пояснив, що найперші банки солідарності «Monti di Pietà» були створені францисканським рухом саме піклуючись про бідних, бо проводячи час з бідними, францисканські брати розуміли точку зору скривджених і відкинутих. Будучи другом знедолених і розділяючи їхнє життя, можливо зрозуміти їхню реальність та потреби. Саме таке усвідомлення має привести молодь до розуміння того, що конкретно необхідно робити для структурних змін з метою покращення умов життя малозабезпечених прошарків суспільства. Святіший Отець закликав до того, щоб щоденний вибір молодих економістів не був марнотратним. «Якщо ви станете друзями бідних, якщо ви розділите їхнє життя, ви також розділите щось від Божого Царства, бо Ісус сказав, що їхнє Царство Небесне, і через це вони блаженні» (Лк 6:20).
По-друге, Святіший Отець підкреслив, що більшість присутніх економістів є студентами, науковцями та підприємцями, і наголосив, що важливо не забувати про робітників та їхню працю. Молодь не може по-справжньому стати зрілою та дорослою без гідної та достойно оплачуваної роботи. Створюючи товари і послуги, необхідно створювати роботу, бо навіть якщо без праці і можна вижити, то добре жити без роботи неможливо.
Третя настанова Папи Франциска: втілення. Ті, хто залишив по собі добрий слід в історії, зробили це тому, що змогли втілити ідеали, бажання, цінності в конкретні дії. Святіший Отець вважає, що молодь може змінити світ економіки, якщо разом із серцем і головою буде працювати руками. «Три мови. Голова, мова думки, але не тільки: у поєднанні з мовою почуттів, серця. І не тільки: у поєднанні з мовою рук. І треба робити те, що відчуваєш і думаєш, відчувати те, що робиш і думати те, що відчуваєш і робиш. Це і є союз трьох мов». Папа Франциск застеріг, що привабливість ідей може бути пасткою, якщо вони не втілені в життя і не стають конкретністю та щоденною відданістю. Посилаючись на Апостольське напоумлення Evangelii gaudium (233), Святіший Отець нагадав, що реальність є вищою за ідею і про це не можна ніколи забувати.
Аззіський пакт
В кінці цієї зустрічі було підписано пакт між Папою Франциском та молодими економістами, в якому чітко окреслено пункти, на яких будуть зосереджені спільні зусилля для побудови нової економіки. Ці спільні зусилля полягають в тому, що молоді економісти зобов’язуються «присвятити своє життя тому, щоб економіка сьогоднішнього і завтрашнього дня стала економікою Євангелія»[2], як відповідь на запрошення, заклик та настанови Святішого Отця.
Пакт включає в себе основні пункти про які Папа Франциск говорив у своєму запрошенні та зверненні до молодих економістів, які зібрались з усього світу. Цей документ описує, про яку саме економіку молодь мріє і присвячує її формуванню свої життя.
Насамперед нова економіка має бути «економікою миру, а не війни», цей пункт є першим і особливо актуальним в контексті війни в Україні. Саме сьогодні світ зазнає особливого впливу військових конфліктів і економіка, відповідно, не може лишатись осторонь їх наслідків. Стиль економічного життя має впливати на формування миру і забезпечувати необхідним соціально незахищених постраждалих.
Особливим пунктом в пакті є «економіка, яка дбає про створіння», про яку постійно нагадує Святіший Отець. У своєму зверненні Він зауважив, що ми не маємо чекати якогось наступного саміту, бо земля горить вже сьогодні. І саме молоді економісти мають мужність присвятити своє життя боротьбі за структурне формування економіки, яка дбає про спільній дім, а не зловживає ним.
Нова економіка, описана в пакті, – це «економіка на службі людській особі, сім'ї та життю, яка поважає кожну жінку, чоловіка і дитину, літніх людей, а особливо тих, хто найбільш слабкий і вразливий, економіка, в якій турбота приходить на зміну відторгненню та байдужості». У попередніх випусках ми неодноразово говорили про необхідність укорінення в сучасній економіці етики піклування, бо саме такий підхід формує стосунки між членами суспільства, які мають витіснити індивідуалістичну байдужість, притаманну сучасному капіталістичному економічному баченню.
Молодь також присвячує себе діяльності, яка «визнає і захищає безпечну та гідну працю для кожного», як і закликав Святіший Отець. На початку свого звернення він підкреслив складність поєднання саме фінансової системи з гуманізмом та релігією, тож усвідомлюючи важливість та складність цього взаємозв’язку, молоді економісти готові працювати для формування «економіки, в якій фінанси є другом і союзником реальної економіки та праці, а не виступає проти них».
Пакт закінчується пунктами, присвяченими особливій увазі до бідних з метою зменшення нерівності. Саме «економіка, яка керується етикою людської особи і відкрита до трансцендентності», має «разом з Ісусом і Франциском сказати: "Блаженні бідні"». Потрібно терміново відновити духовний капітал, бо матеріальне багатство не завжди породжує радість, а нова економіка повинна захищати культуру і традицій народів, а також породжувати щастя, яким треба ділитись, «бо щастя, яким не діляться, є неповним».
Усі заклики та настанови Папи Франциска були взяті до уваги. В кінці пакту молодь зазначає, що така економіка не є утопією, бо «ми, економісти, підприємці, змінотворці, студенти та робітники таку економіку вже будуємо і дехто з нас, особливо світлими ранками, вже бачить початок землі обітованої».
___________________________
[1] https://francescoeconomy.org/wp-content/uploads/2019/06/press-release.pdf
[2] https://francescoeconomy.org/pope-francis-pact-for-the-economy-with-young-people/
