Марафон Економіки Франциска: Шептицький і український контекст втілення нової економіки

Пропонуємо вашій увазі чергову статтю із циклу «Ойкономія: християнський погляд на економічне життя», в якій ми звернемо увагу на особливості українського контексту. Сьогодні кілька слів про важливість та актуальність спадщини економічної думки митрополита Андрея Шептицького для «Економіки Франциска».

Олена Комісаренко

В різних контекстах ойкономія, як спосіб управляння домашнім господарством, має різні прояви. Сьогодні ми продовжуємо нашу розмову про те, як економіка може поєднувати духовний та соціально-економічний виміри в різних частинах світу. У попередній передачі ми розглянули фільм «Лист». Він є кінематографічнім зображенням того, що енцикліка «Laudato si'», яка закликає до турботи про спільний дім, є особистим посланням Святішого Отця до кожного. Цей фільм демонструє як протагоністи присвячують своє життя піклуванню про ближніх та навколишнє середовище, підкреслюючи багатогранність способів втілення соціальної доктрини Церкви в різних контекстах. Сьогодні ми поговоримо про історичні особливості українського контексту, а надалі будемо розглядати деякі форми втілення ойкономії Франциска в Україні.

Аудіоверсія

У 2020 році, 20 листопада, на другий день віртуальної зустрічі Економіки Франциска, відбувся онлайн-захід «Марафон Economy of Francesco: цілодобово, по всьому світу»[1]. Учасники з 20 країн представили унікальність своїх територій, культур, досвіду, місцевих проектів та закликів до дії. Метою Марафону було розповісти світові про те, над чим працює молодь: як поєднати великі ідеї Економіки Франциска з місцевими регіональними хабами через проекти та ініціативи, що мають значущий вплив.

Від імені України, у тісній співпраці з Українською соціальною академією, яка з часом стала офіційнім хабом Економіки Франциска, ми, як учасники, представили спільне розуміння України, з якими викликами та соціальними проблемами вона стикається, куди країна рухається у своєму розвитку та як відбувається її реформування. Але насамперед на початку сесії, ми зробили короткий огляд історії християнської економічної думки України та важливості її внеску в економіку майбутнього.

Розглядаючи історичний вимір, ми не можемо ігнорувати слід, залишений митрополитом Української Греко-Католицької Церкви Андреєм Шептицьким (1865-1944), який протягом сорока п'яти років невтомно працював у різних напрямках не лише для духовних потреб, але й дбаючи про добробут ввірених йому людей та їхні матеріальні потреби. Центральний момент його внеску полягає в тому, що його думки та діяльність мали богословське підґрунтя, пропонуючи принципи, які він з нього виводив.

«Стисло кажучи, економічні принципи Шептицького були такі:

• Економічний розвиток знизу.

• Освіта – ключ до економічного успіху.

• Мета економічного розвитку – підтримати розвиток сім’ї.

• Справедливий прожитковий мінімум.

• Чесна торгівля (не продавати неякісні товари).

• Чесне ціноутворення (не експлуатувати інших).

• Ширше володіння майном.

• Розвиток кооперації задля збалансування влади на ринку і досягнення цілей, перелічених вище».[2]

 Найважливішим є те, яким чином він створював радикально іншу реальність на основі цих принципів для усіх, хто перебував під його духовною опікою. Натхненний діяльністю Папи Лева ХІІІ, Андрей Шептицький втілював в життя соціальну доктрину Церкви, яка в той період якраз починала формуватися.

Згідно з підходом митрополита Шептицького, від спільної узгодженої дії для добра інших утворюється «додана вартість», та джерелом цієї «доданої вартості» є Христос, Його благодать. Він обіцяв винагородити тих, хто намагається полюбити свого супротивника, примиритися і працювати з ним для спільного блага. Андрей Шептицький в свій час зумів залучити священиків своєї архиєпархії до участі в масовій економічній акції. Митрополит засновував читальні в кожному, навіть найвіддаленішому, селі. Він також сприяв створенню та підтримці кооперативів і загалом намагався втілити на території України те, що ми сьогодні називаємо ойкономією Франциска.

Вже до Першої світової війни на теренах його служіння було створено понад 500 кооперативів. На момент початку Другої світової війні їх кількість становила вже понад 1500. До кооперативного руху приєдналось понад 1,4 мільйона українців. Найважливіше, що варто підкреслити в цьому кількісному рості кооперативів, це те що це зростання було безперечно якісним, оскільки всі вищезазначені кооперативи не мали на меті лише сліпу максимізацію прибутку, а функціонували задля цілісного людського розвитку. Відповідно, усі пов’язані з цим економічні перетворення покращили життя сотень тисяч сімей, які перебували під духовною опікою митрополита.

Наскільки іншим був би світ зараз, якби ідеї Андрея Шептицького були актуалізовані ще в 1920-1930-х роках? Чи довелось би нам сьогодні зіткнутись з проблемами сучасності спровокованими безвідповідальним виробництвом та глибоко укоріненим індивідуалізмом в сучасній світовій економіці? Митрополит Шептицький був висланий углиб Російської Імперії в період Першої світової війни, соціально-економічна діяльність Церкви була знищена за часів комуністичної влади. Ці стримуючі фактори виявились вирішальними для практичного розвитку та популяризації економічної думки Андрея Шептицького, але сучасна молодь має можливість використати його досвід для вирішення актуальних проблем.

Як закликає нас Святіший Отець Франциск, ще не пізно «визнати серйозність проблем і, навіть більше, запровадити нову економічну модель, плід культури сопричастя, засновану на братерстві та рівності».[3]

І Андрей Шептицький, і Святіший Отець Франциск вважають «братерську любов» головним принципом, якого ми повинні завжди дотримуватися, говорячи про інших або діючи по відношенню до них. Для Шептицького були категорично неприйнятними суперечки, які породжують ненависть і призводять до насильства, бо така поведінка явно суперечить основам християнської віри.

Важливість вивчення економістами Економіки Франциска історико-економічного спрямування, заснованого на християнських цінностях, важко переоцінити, адже, серед іншого, ми можемо відповісти на питання: хто ми є в економічному житті і що керує нашими діями? У будь-якій частині світу підготовка професійного економіста, здатного приймати ефективні рішення, має базуватися на вивченні місцевого досвіду ведення бізнесу. Тому в процесі формування нової економічної парадигми, яка має в центрі людину, важливе місце має бути відведене історії економічної думки України. Молоді економісти повинні поглибити свої знання на прикладі Андрея Шептицького як духовного, ідейного та морального лідера для всіх епох[4], а особливо для тієї, в якій сьогодні живуть учасники Економіки Франциска.

Сьогодення України, на жаль, асоціюється насамперед з війною, та її наслідками для життя людей. Вона має критичний вплив абсолютно на усі сфери економіки. Проте, трагедія об’єднала українців як ніколи до цього. Саме сьогодні благодійність, солідарність та підтримка ближніх у біді стала частиною соціальної норми та повсякдення в Україні. Про це більш детально ми поговоримо в наступному випуску.

_____________________________

[1] https://francescoeconomy.org/eof-marathon-around-the-clock-around-the-world/

[2] Маринович, М. (2019), Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми», Видавництво Старого Лева, Львів

[3] Лист, надісланий Святішим Отцем учасникам заходу «Економіка Франциска», Ассізі 2020 https://www.vatican.va/content/francesco/en/letters/2019/documents/papa-francesco_20190501_giovani-imprenditori.html

[4] Zayachkivska, N. (2016), Andrey Sheptytsky – an Educator and a Caretaker of the Ukrainian Youth, «Czech-Polish Historical and Pedagogical Journal» 8/1, pp. 99-107.

17 травня 2023, 17:21